Чому LASIK, PRK, SMILE та операція з приводу катаракти можуть впливати на поверхню ока.
Сухе око — добре відомий наслідок LASIK, PRK, SMILE, операції з приводу катаракти та інших втручань на оці. Це не означає, що ці операції неминуче спричиняють хронічне сухе око. У багатьох людей післяопераційні зміни тимчасові.
Але операція може порушити кілька частин системи поверхні ока одночасно, і в деяких пацієнтів це порушення може зберігатися.
Єдиного механізму немає. Залежно від втручання, операція може впливати на:
Післяопераційні очні краплі та консерванти можуть стати ще одним джерелом навантаження на поверхню ока. А іноді операція не створює зовсім нової проблеми, а посилює сухе око чи ДМЗ, які були ще до втручання.
Рогівка містить надзвичайно густу мережу чутливих нервів. Вони дають змогу нам відчувати поверхню ока, але це лише одне з їхніх завдань. Вони — частина системи зворотного зв’язку, що допомагає регулювати:
Коли під час операції на рогівці частину цих нервових волокон перерізають або пошкоджують, обмін сигналами в цій системі тимчасово змінюється. Особливо це важливо після рефракційної хірургії. Наприклад, після LASIK денервацію рогівки розглядають як один із головних механізмів післяопераційного зниження чутливості рогівки, вироблення сліз і стабільності слізної плівки.
Під час LASIK створюють клапоть рогівки, а тканину під ним переформовують. Формування клаптя та абляція перерізають нерви рогівки. Дослідження після операції зафіксували такі зміни:
Згодом нерви починають відновлюватися. У багатьох пацієнтів функція поверхні ока й симптоми покращуються в міру загоєння. Але відновлення в усіх відбувається по-різному.
Зазвичай післяопераційні зміни сухого ока з часом покращуються. В огляді щодо сухого ока після LASIK зазначено, що симптоми й ознаки загалом найвиразніші невдовзі після операції, а значно менша група людей продовжує відчувати симптоми довше року. Але було б так само неточно сказати:
«Сухе око після LASIK завжди минає.»
У деяких людей симптоми справді зберігаються. А коли симптоми лишаються ще довго після того, як поверхня ока, схоже, відновилася, слід розглянути ще одну можливість: до симптомів може долучатися сама нервова система.
У частини пацієнтів — так. Це особливо важливе розрізнення. Після ушкодження нервів рогівки вони відновлюються. Зазвичай загоєння проходить без серйозних довготривалих проблем.
Але ушкодження й відновлення нервів іноді можуть породжувати аномальні чутливі сигнали. Тому дослідники припустили, що частина стійких симптомів після LASIK може бути нейропатичним болем рогівки чи аномальною нервовою сенситизацією, а не просто стійкою нестачею сліз. Це допомагає пояснити збентежливу ситуацію: очі відчуваються надзвичайно сухими чи болючими, а звичайні тести на сухе око ніби недостатньо виражені, щоб це пояснити.
Це не означає, що симптоми психологічні чи вигадані. Це означає, що порушення слізної плівки та аномальна обробка чутливих сигналів — різні механізми, і кожен із них може спричиняти дискомфорт в оці. Докладніше ми говоримо про це в розділі про нерви рогівки та біль.
PRK, або фоторефракційна кератектомія, не створює клаптя рогівки. Натомість епітелій рогівки видаляють, а тканину під ним переформовують лазером. PRK теж порушує нерви рогівки й може спричиняти тимчасові післяопераційні зміни за типом сухого ока.
Але оскільки хірургічні методики різні, їхній вплив на іннервацію рогівки та поверхню ока не однаковий. Метааналіз, що порівнював кілька рефракційних втручань, виявив значне післяопераційне скорочення часу розриву слізної плівки та вироблення сліз після LASIK, тоді як сукупні зміни після PRK були меншими й у цих аналізах статистично незначущими. Це не означає, що PRK не може спричинити післяопераційне сухе око. Це означає, що обсяг і характер порушень поверхні ока різняться залежно від втручання.
SMILE, або екстракція лентикули через малий розріз, переформовує рогівку через значно менший розріз і не створює клаптя, як у LASIK. Оскільки перерізається менше передніх нервів рогівки, від SMILE очікували меншого впливу на іннервацію рогівки.
Порівняльні дослідження загалом підтверджують цю ідею. І LASIK, і SMILE можуть тимчасово погіршувати показники сухого ока, але SMILE, як правило, краще зберігає чутливість рогівки та щільність нервів і може спричиняти менші порушення поверхні ока, особливо на ранньому етапі відновлення. Проте SMILE не означає нульового ризику сухого ока. Симптоми сухого ока можуть виникати і після SMILE.
Тож яка рефракційна операція «найкраща» з погляду сухого ока? Універсальної відповіді, що ґрунтується лише на ризику сухого ока, немає. LASIK, PRK і SMILE різняться:
Ризик сухого ока — лише одна зі складових вибору операції. Особливо важливо розпізнати наявне захворювання поверхні ока до втручання.
Бо іноді операцію звинувачують у проблемі, яка розвивалася ще до неї. Людина може вже мати:
Симптоми до операції могли бути слабкими чи періодичними. Тоді додаткове навантаження від операції може зробити їх набагато помітнішими. В оглядах щодо сухого ока після рефракційних операцій наявне захворювання поверхні ока послідовно називають важливим чинником, який слід врахувати до операції.
Ось чому так важливе належне обстеження поверхні ока перед втручанням.
Операція з приводу катаракти дуже відрізняється від LASIK. Каламутну природну лінзу всередині ока видаляють і замінюють штучною інтраокулярною лінзою. Але втручання все одно може впливати на поверхню ока. Розрізи рогівки можуть порушувати нерви рогівки. Хірургічні маніпуляції можуть спричиняти запалення. Післяопераційні місцеві препарати, які іноді закапують по кілька разів на день, також можуть впливати на й без того вразливу поверхню ока.
Нещодавній огляд описує і операцію з приводу катаракти, і LASIK як втручання, здатні спричиняти або посилювати захворювання поверхні ока через схожі механізми, зокрема порушення нервів рогівки, нестабільність слізної плівки, змінені рефлекси кліпання та післяопераційне місцеве лікування.
Зазвичай ні. Багато післяопераційних змін поверхні ока покращуються в процесі відновлення. Але й тут реакція в кожного різна. Старші пацієнти, яких оперують з приводу катаракти, можуть уже мати сухе око чи ДМЗ ще до втручання, іноді не здогадуючись про це.
Тож операція з приводу катаракти іноді може виявити або посилити наявну проблему поверхні ока, а не створити весь стан з нічого. Це розрізнення може бути важливим, коли намагаєшся зрозуміти, чому симптоми тривають після операції.
Так. Після операції на оці пацієнти можуть тимчасово користуватися кількома місцевими препаратами. Самі діючі речовини іноді можуть впливати на поверхню ока, а повторний контакт із консервантами може додавати навантаження чутливим очам. Огляд 2025 року щодо LASIK і операції з приводу катаракти прямо називає консерванти в периопераційних місцевих препаратах одним із чинників, що можуть посилювати післяопераційні симптоми з боку поверхні ока.
Це не означає, що післяопераційних крапель слід уникати. Їх призначають із вагомих причин, зокрема щоб контролювати запалення та запобігти інфекції. Це лише означає, що вони можуть бути ще однією частиною картини поверхні ока.
ДМЗ (дисфункція мейбомієвих залоз) особливо важлива до і після операцій на очах. Пацієнт може мати порушену роботу мейбомієвих залоз ще до операції. Якщо після втручання стабільність слізної плівки знижується, наявна проблема ліпідного шару може набути більшого клінічного значення. Виникає знайоме запитання: чи ДМЗ спричинила операція?
Не обов’язково. ДМЗ могла бути й до операції, посилитися після неї або стати симптомною лише тоді, коли поверхня ока зазнала додаткового навантаження. І знову важлива хронологія.
Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) — незабаром
Відновлення нервів рогівки відбувається поступово. Чутливість може суттєво покращитися протягом кількох місяців, але анатомічне відновлення нервів і функціональне відновлення не обов’язково йдуть з однаковою швидкістю. А нервова мережа, що відросла, не обов’язково ідентична початковій. Це одна з причин, чому надто спрощено казати:
«Нерви відростають, отже все повертається до того, як було раніше.»
Дослідження після LASIK виявили значне відновлення чутливості рогівки та клінічних показників сухого ока з часом, але водночас зафіксували в частини пацієнтів триваліші зміни іннервації рогівки.
Так. Це особливо важливо після втручань на рогівці. В одного пацієнта можуть бути очевидні порушення слізної плівки, але порівняно невеликий дискомфорт. В іншого — сильне печіння, сухість чи біль попри відносно скромні зміни на поверхні. Така розбіжність між симптомами й ознаками не властива лише операціям, але ушкодження нервів рогівки робить нервові механізми особливо важливими після рефракційних втручань.
Тож коли симптоми виражені чи тривалі, запитання не завжди має бути «Який тест на сухе око ми пропустили?». Іноді потрібне інше запитання: «Чи може аномальна чутливість рогівки або нейропатичний біль бути частиною цієї картини?»
Один із найкорисніших кроків — виявити проблеми поверхні ока ще до операції. Для цього можуть оцінювати:
Якщо є суттєве захворювання поверхні ока, його лікування чи стабілізація перед плановою операцією можуть покращити стартові умови. В оглядах щодо LASIK окремо наголошують на ретельному обстеженні та веденні пацієнтів, які вже мають сухе око, ще до операції.
Не обов’язково. Хронологія важлива. Якщо симптоми починаються одразу після операції, втручання, очевидно, є потенційно значущим чинником. Але причинність усе одно може бути багатофакторною.
Можливо, ДМЗ була вже раніше. Можливо, контактні лінзи роками впливали на поверхню ока. Можливо, операція змінила іннервацію рогівки. Можливо, післяопераційні ліки додали навантаження на поверхню. Можливо, кілька з цього збіглося.
Тому замість запитання «Чи спричинила операція моє сухе око?» корисніше, мабуть, запитати: «Що змінилося після операції і які відхилення є досі?»
Не обов’язково. Стійкі симптоми не означають автоматично, що поверхня ока лишається фізично ушкодженою так само, як одразу після операції. Можливі кілька варіантів:
Ці механізми вимагають різного підходу до проблеми. Ось чому стійкі симптоми після операції потребують нового обстеження, а не простого повторення «У вас усе ще післяопераційне сухе око».
Stapleton F, et al. TFOS DEWS III: Digest.
Визнає хірургічні втручання поряд із ліками та контактними лінзами причинами ятрогенного захворювання сухого ока.
Toda I. Dry Eye After LASIK.
Огляд денервації рогівки, змін сліз і рефлексу кліпання, відновлення та стійких симптомів після LASIK.
Post-refractive Surgery Dry Eye: A Systematic Review Exploring Pathophysiology, Risk Factors, and Novel Management Strategies.
Розглядає ушкодження нервів, запалення, порушення слізної залози, фактори ризику та ведення пацієнтів після рефракційної хірургії.
Dry Eye After SMILE.
Огляд, що порівнює вплив SMILE та фемтосекундного LASIK на поверхню ока й нерви рогівки.
Ocular Surface Disease Following LASIK and Cataract Surgery: A Review of Their Interrelated Complications.
Розглядає ушкодження нервів, нестабільність слізної плівки, зміни кліпання, запалення та вплив місцевих препаратів після обох втручань.