Контактні лінзи та сухе око

Зазвичай слізна плівка розтікається безпосередньо по поверхні ока. Контактна лінза змінює цей устрій. Щойно лінзу вдягнено, слізна плівка ділиться на два відділи:

• •передлінзова слізна плівка: перед контактною лінзою
• •заглінзова слізна плівка: між контактною лінзою та рогівкою

Може здатися, що це невелика зміна. Фізично це не так. Лінза створює зовсім нову поверхню, по якій сльози мають розтікатися й залишатися стабільними. Дослідження показали, що носіння контактних лінз може змінювати біофізичні та біохімічні властивості слізної плівки.

Слізна плівка: як працює здорова

Може ставати. Передлінзова слізна плівка загалом менш стабільна за звичайну слізну плівку на рогівці. Під час носіння лінз дослідники спостерігали такі зміни:

• •швидший розрив слізної плівки
• •посилене випаровування сліз
• •зміни об’єму та току сліз
• •зміни ліпідного шару
• •зміни, пов’язані з муцинами та білками сліз

Ці зміни можуть пояснити, чому лінзи можуть здаватися цілком комфортними одразу після вдягання, але чимраз помітнішими пізніше протягом дня. Системі доводиться годинами підтримувати стабільний шар сліз на штучній поверхні.

Дискомфорт від контактних лінз часто наростає з часом носіння. Протягом дня слізна плівка на лінзі може ставати менш стабільною, поверхня лінзи може змінюватися, а на ній можуть накопичуватися відкладення. Значення мають і умови довкілля. Довга робота за екраном, рідкісне кліпання, низька вологість, кондиціонер чи опалення можуть додати випаровувального навантаження.

Тож лінза може бути не єдиним чинником. Реалістичніша картина може виглядати так:

контактна лінза + нестабільна слізна плівка + рідкісне кліпання + сухе середовище→наростання дискомфорту

Це одна з причин, чому людина може в один день комфортно носити ті самі лінзи, а в інший — мучитися з ними.

Довкілля, вологість, вітер і сухе око

Ні. TFOS визначає дискомфорт від контактних лінз як несприятливі відчуття в оці, пов’язані з носінням лінз, із порушенням зору або без нього, що виникають через знижену сумісність між лінзою та середовищем ока й можуть призводити до скорочення часу носіння або відмови від лінз. Це значною мірою збігається із симптомами сухого ока. Але ці два діагнози не взаємозамінні.

Хтось може відчувати сухість і дискомфорт лише в лінзах, а без них почуватися цілком нормально. Інша людина може вже мати захворювання сухого ока й просто помічати, що лінзи його посилюють. Ще хтось може відчути симптоми під час носіння лінз, а згодом мати їх і без лінз. Це не обов’язково одна й та сама клінічна ситуація.

Так. Носіння контактних лінз визнано потенційним чинником сухого ока, а TFOS історично зараховував контактні лінзи до ятрогенних факторів, пов’язаних із захворюванням сухого ока (ЗСО). Але це не означає, що контактні лінзи неминуче спричиняють сухе око. Багато людей носять їх десятиліттями, не набуваючи клінічно значущого ЗСО.

Корисніше запитання таке: чи носіння контактних лінз виштовхує саме цю поверхню ока за межі того, що вона може комфортно компенсувати? Це може залежати від слізної плівки, мейбомієвих залоз, кліпання, матеріалу та посадки лінз, часу носіння, довкілля та інших індивідуальних чинників.

Можуть. Носіння контактних лінз змінює ліпідний шар і фізичні властивості слізної плівки, а посилене випаровування під час носіння лінз пов’язували з гіршим комфортом. Це не означає, що кожна лінза спричиняє однакове випаровування. На те, що відбувається, можуть впливати матеріал лінзи, властивості її поверхні, вміст води, посадка та умови довкілля.

Але це пояснює, чому просто «достатньо сліз» ще не гарантує комфортного носіння лінз. Ці сльози також мають залишатися стабільними на поверхні лінзи.

Ліпідний шар зазвичай розташований на межі повітря та сліз і допомагає регулювати випаровування та поведінку слізної плівки. Коли вдягають контактну лінзу, ця звична архітектура слізної плівки змінюється. TFOS повідомляє про зміни ліпідного шару сліз під час носіння контактних лінз, а порушені характеристики ліпідного шару пов’язували з погіршенням комфорту. Це стає особливо важливим, коли в людини вже порушена робота мейбомієвих залоз.

Поверхня ока може мати менший запас міцності, щоб витримати додаткове порушення слізної плівки, яке створює лінза.

Мейбомієві залози та ліпіди

Так. Кліпання та контактні лінзи взаємодіють в обидва боки. Під час кожного кліпання повіко має рухатися по поверхні лінзи. Дискомфорт від лінзи може змінювати характер кліпання, а неповне чи рідкісне кліпання може робити слізну плівку на лінзі менш стабільною. Змінені моделі кліпання належать до клінічних ознак, описаних при дискомфорті від контактних лінз.

Це особливо важливо під час роботи за екраном. Коли людина зосереджена на комп’ютері чи телефоні, частота й повнота кліпання можуть змінюватися. Додайте контактну лінзу до слізної системи, яка вже зазнає навантаження, і симптоми можуть стати набагато помітнішими. Про екрани, рідкісне кліпання та сухе око ми поговоримо окремо в наступній статті.

Екрани, рідкісне кліпання та сухе око

Чому кліпання важливе

Тут відповідь набагато менш певна. Є докази зв’язку між носінням контактних лінз і відхиленнями в мейбомієвих залозах. Деякі дослідження виявили в людей, які носять лінзи, більшу втрату залоз, змінену якість меібуму чи гіршу функцію залоз.

Одне з найчастіше цитованих досліджень виявило більшу втрату мейбомієвих залоз у тих, хто носить контактні лінзи, і зв’язок між обсягом втрати залоз та тривалістю носіння лінз. Новіші дослідження також повідомляли про більшу втрату мейбомієвих залоз у людей, які носять лінзи, порівняно з контрольними групами. Але це ще не кінець історії.

Ні. Огляд, присвячений саме контактним лінзам і ДМЗ, виявив суперечливі докази. З 22 досліджень, включених в огляд, 15 повідомили про вплив на морфологію чи функцію мейбомієвих залоз, тоді як 7 не виявили значущого впливу. Автори дійшли висновку, що потрібні кращі проспективні довготривалі дослідження, щоб уточнити цей зв’язок.

Це розрізнення важливе. Зв’язок між довшим носінням контактних лінз і більшою кількістю змін у залозах не доводить автоматично, що ці зміни спричинили саме лінзи. Між людьми, які носять лінзи, і тими, хто не носить, можуть бути відмінності, які важко повністю врахувати. Значення можуть мати й різні матеріали лінз, режими носіння та системи догляду. Тож докази достатньо тривожні, щоб сприймати їх серйозно, але недостатньо сильні, щоб сказати кожному, хто довго носить лінзи:

«Ваші контактні лінзи пошкодили мейбомієві залози.»

Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) — незабаром

Запропоновано кілька механізмів. Взаємодія повіки та лінзи під час кліпання може спричиняти механічні зміни на краю повіки. Змінене кліпання може впливати на нормальне виведення меібуму. Зміни слізної плівки та середовища поверхні ока потенційно можуть впливати на роботу залоз.

Але ці механізми залишаються не до кінця встановленими. Це та сфера, де слід чітко розрізняти біологічно правдоподібний механізм і механізм, доведений як пояснення довготривалих змін залоз у людей. Усіх відповідей ми поки що не маємо.

Так. Контактні лінзи — не однорідний продукт. Вони різняться:

• •матеріалом
• •вмістом води
• •властивостями поверхні
• •кисневою проникністю
• •дизайном
• •посадкою
• •графіком заміни
• •системою догляду

TFOS називає матеріал лінз, дизайн, посадку, частоту заміни та засоби догляду за лінзами серед чинників, що можуть впливати на дискомфорт і сухе око, пов’язані з контактними лінзами. Ось чому заміна лінз іноді може суттєво змінити ситуацію, хоча людина формально й далі «носить контактні лінзи».

Для деяких людей вони можуть бути корисними, зокрема тому, що щодня використовують свіжу лінзу й не потрібна система догляду за багаторазовими лінзами. Але одноденна лінза — не гарантовано комфортна, і вона не є лікуванням сухого ока. Комфорт залежить від взаємодії конкретної лінзи з конкретною поверхнею ока. Людина зі значною ДМЗ чи нестабільними сльозами все одно може мучитися з чудовою одноденною лінзою. Лінза не може повністю компенсувати нездорову систему слізної плівки.

Так. Для багаторазових лінз система догляду — ще одна змінна. Розчини містять різні дезінфікувальні речовини, консерванти та інші компоненти, а взаємодія лінзи з розчином може впливати на комфорт у деяких людей. Ось чому заміну або відмову від системи догляду за лінзами TFOS розглядає серед стратегій при дискомфорті від контактних лінз.

Знову ж таки, це не означає, що розчини для контактних лінз шкідливі самі по собі. Це означає, що вони — ще один компонент системи.

У деяких дослідженнях носіння контактних лінз пов’язували зі змінами чутливості рогівки, але цей зв’язок не однозначний. TFOS зазначає, що в людей, які носять контактні лінзи, чутливість рогівки може бути знижена різною мірою. Проте не кожне дослідження виявляє значущі нейросенсорні відхилення. Наприклад, дослідження 2023 року, що порівнювало людей у силікон-гідрогелевих лінзах із тими, хто лінз не носить, виявило подібну щільність суббазальних нервів і чутливість рогівки в обох групах, попри більше симптомів і гірші дані меібографії в тих, хто носить лінзи.

Тож не слід вважати, що тривале носіння контактних лінз означає ушкодження нервів рогівки. Вплив на нерви, схоже, значно складніший.

Нерви рогівки

Цілком. Це поширений сценарій. Людина може сказати:

«Я носила контактні лінзи 10 чи 20 років без жодних проблем. Чому я не можу носити їх тепер?»

Єдиної відповіді може й не бути. Лінза може бути та сама. Але поверхня ока не обов’язково та сама. З часом можуть змінюватися:

• •функція мейбомієвих залоз
• •вироблення сліз
• •гормони
• •характер кліпання
• •робота за екраном
• •ліки
• •довкілля
• •або інші частини системи поверхні ока

Тож контактні лінзи можуть ставати гірше переносимими, хоча вони не були єдиною причиною всього, що змінилося.

Вік, гормони та сухе око

Простої відповіді ми не маємо. Контактні лінзи, безумовно, змінюють слізну плівку, поки їх носять. Значно менш зрозуміло, чи зберігаються всі ці зміни після припинення носіння. TFOS окремо наголосив на цій невизначеності: під час носіння лінз відбуваються зміни ліпідного шару сліз і муцинів, але чи ці зміни тимчасові, чи більш стійкі, належно не встановлено.

Це важлива прогалина в доказах. Вона означає, що слід обережно ставитися до тверджень на кшталт:

«Двадцять років контактних лінз назавжди зруйнували мою слізну плівку.»

Наявні докази не дозволяють зробити такий висновок лише з історії довготривалого носіння лінз.

Іноді симптоми значно покращуються. Якщо сама контактна лінза є головним джерелом порушення слізної плівки та дискомфорту, її зняття прибирає цей стресовий чинник. Але якщо захворювання сухого ока вже є незалежно від лінз, припинення їх носіння може не змусити його зникнути. Наприклад, у людини можуть бути:

• •ДМЗ
• •нестача водної складової
• •запалення поверхні ока
• •неповне кліпання
• •або інший чинник, що залишається після того, як лінз уже немає

Це розрізнення надзвичайно важливе: контактні лінзи можуть бути одним із чинників, не будучи цілою хворобою.

Можливо. І це залишається важливим запитанням без відповіді. TFOS прямо припустив, що деякі люди, в яких симптоми з’являються під час носіння контактних лінз, можуть уже мати схильність до сухого ока, а лінза фактично виштовхує систему за межі її компенсаторних можливостей. Іншими словами, дві різні історії іноді можуть виглядати однаково:

контактні лінзи→зміни поверхні ока→сухе око

вразлива поверхня ока + контактні лінзи→симптоми стають помітними

А насправді обидва процеси можуть відбуватися разом.

Не обов’язково. Деякі люди з легким або добре контрольованим сухим оком можуть комфортно носити лінзи за умови відповідного добору лінз і лікування основної проблеми поверхні ока. TFOS розрізняє сухе око, спричинене контактними лінзами, і людей, які вже мають ЗСО й хочуть носити контактні лінзи. Підхід залежить від того, що насправді не так.

Якщо проблема в ДМЗ, лікування залоз може покращити переносимість. Якщо до проблеми долучається посадка чи матеріал лінз, може допомогти заміна лінзи. Якщо проблема в рідкісному кліпанні під час тривалої роботи за комп’ютером, самої зміни лінзи може бути недостатньо. А якщо поверхня ока значно порушена, іноді може бути доречною тимчасова чи триваліша перерва в носінні лінз.

Цікаво, що так. Це звучить суперечливо, але ілюструє, чому твердження «контактні лінзи шкодять при сухому оці» надто спрощене. Спеціальні лікувальні лінзи, особливо склеральні, можна застосовувати в окремих пацієнтів зі значним захворюванням поверхні ока. Склеральні лінзи не просто коригують зір, як звичайні лінзи: вони можуть створювати над рогівкою резервуар рідини й захищати поверхню ока.

М’які бандажні лінзи також можна застосовувати з лікувальною метою в певних обставинах. Такі застосування дуже відрізняються від звичайного косметичного чи коригувального носіння контактних лінз і потребують професійного супроводу, бо використання контактних лінз має й ризики, зокрема мікробний кератит.

Склеральні лінзи та сухе око

Замість того щоб просто питати «Чи сушать контактні лінзи мої очі?», корисніше оглянути всю систему. Наприклад:

• •Що відбувається зі стабільністю слізної плівки?
• •Чи нормально працюють мейбомієві залози?
• •Чи повні кліпання?
• •Чи є фарбування поверхні ока?
• •Чи зникають симптоми, коли лінзи знімають?
• •Чи добре підібрана посадка лінзи?
• •Чи змінюються симптоми, якщо змінити матеріал лінз або графік заміни?
• •Чи впливають чинники довкілля або екрани?

І ще: чи було захворювання сухого ока вже до того, як розвинулася непереносимість лінз? Ці запитання говорять нам набагато більше, ніж сам факт носіння лінз.

Як діагностують сухе око