Як діагностують сухе око?

Перший фрагмент пазла — як ваші очі почуваються й поводяться в повсякденному житті. Сухе око може спричиняти багато різних симптомів, зокрема:

• •сухість
• •печіння чи різь
• •відчуття піску або чогось стороннього в оці
• •втомлені чи некомфортні очі
• •нестабільний або нечіткий зір
• •чутливість до вітру чи сухого повітря
• •сльозотеча

Лікар також може використати короткий опитувальник, щоб зрозуміти, як часто виникають ці симптоми і наскільки вони впливають на повсякденне життя.

Але лише за симптомами не можна довести, що в вас сухе око. Багато інших станів ока можуть відчуватися схоже. Тож симптоми говорять нам: «Можливо, щось не так». Вони ще не говорять, що саме не так.

Симптоми сухого ока: що вони можуть — і чого не можуть — вам сказати

Перш ніж називати проблему сухим оком, лікар має розглянути, чи не може симптоми пояснити інший стан. Це називають диференційною діагностикою, але ідея проста: що ще може спричиняти такі відчуття в очах?

Це важливо, бо печіння, почервоніння, сльозотеча, подразнення та біль не є унікальними для сухого ока. Іноді причина — інший стан. Іноді сухе око й інша проблема існують одночасно.

Саме тому належна оцінка включає вашу історію та обстеження очей, а не лише тест на апараті.

Стани, що можуть нагадувати сухе око

Якщо симптоми сумісні із сухим оком, наступний крок — пошук об’єктивних доказів того, що слізна плівка чи поверхня ока вже не підтримують свій нормальний баланс. Лікарі іноді називають це втратою гомеостазу.

Це формулювання звучить складно, але означає просто: система вже не здатна підтримувати слізну плівку та поверхню ока стабільними й здоровими так, як це має бути.

Є кілька способів це перевірити.

Чи залишається слізна плівка стабільною між кліпаннями?

Після кліпання сльози мають розтектися оком і залишатися відносно стабільними до наступного кліпання. Лікар може виміряти, як швидко слізна плівка починає розриватися. Це називають часом розриву слізної плівки. Якщо слізна плівка розривається незвично швидко, це говорить нам, що вона нестабільна. Але ще не говорить, чому.

Чи не стають сльози надто концентрованими?

Лікарі також можуть виміряти осмолярність сліз. Назва звучить технічно, але ідея проста. Коли баланс води та розчинених речовин у сльозах порушується, сльози можуть стати незвично концентрованими. Це може бути ще однією ознакою того, що слізна система втратила свій нормальний баланс.

Чи не пошкоджується поверхня ока й чи не зазнає вона навантаження?

Лікар може нанести на око невелику кількість спеціального барвника. Барвник може показати ділянки, де поверхня рогівки чи кон’юнктиви не зовсім здорова. Це називають фарбуванням поверхні ока. Характер і кількість забарвлення можуть дати корисну інформацію про те, що відбувається на поверхні ока.

Усі ці тести ми докладно розглянемо далі в цьому розділі. Поки що вам не потрібно запам’ятовувати цифри чи медичні порогові значення. Важливо зрозуміти, що саме кожен тест намагається нам показати.

У сучасному підході TFOS DEWS III основна ідея така:

симптоми сухого ока→об’єктивні докази втрати гомеостазу→захворювання сухого ока

Але й тут один тест не розповідає всієї історії. Позитивна знахідка може бути доказом сухого ока, а нормальний результат за одним конкретним тестом не обов’язково його виключає. Різні тести досліджують різні частини системи.

Саме тому хороша оцінка сухого ока зазвичай дивиться на загальну картину, а не покладається на одну цифру.

Коли сухе око встановлено, дослідження ще не завершене. Багато в чому саме тут воно стає корисним. Тепер ми хочемо знати, що саме працює неправильно:

• •Чи порушений ліпідний компонент слізної плівки?
• •Чи замало водної складової сліз?
• •Чи погано слізна плівка взаємодіє з поверхнею ока?
• •Чи нормально працюють мейбомієві залози?
• •Чи неповне кліпання? Чи повіки змикаються належним чином?
• •Чи пошкоджена поверхня ока?
• •Чи важливе запалення?
• •Чи може бути причетна функція чутливих нервів?

Може бути одна домінантна проблема або кілька проблем, що взаємодіють. Це називають підкласифікацією. Але мовою пацієнта це можна просто назвати так: пошук чинників-драйверів.

Багато пацієнтів знають тест Ширмера як «тест на сухе око». Це тест, під час якого маленьку паперову смужку кладуть біля нижньої повіки, щоб побачити, наскільки вона намокне.

Але тест Ширмера не говорить, чи нормальна, чи порушена вся система сухого ока. Він переважно дає інформацію про вироблення водної складової сліз. Це може бути дуже корисно, коли ми намагаємося зрозуміти, чи нестача водної складової є частиною проблеми.

Але в людини може бути нормальний результат тесту Ширмера — і все одно сухе око. Наприклад, її головна проблема може стосуватися ліпідів слізної плівки, кліпання, поверхні ока чи іншого механізму. Тож тест Ширмера відповідає на одне запитання, а не на всі.

Меібографія робить знімки мейбомієвих залоз усередині повік. Вона може показати їхню будову та те, чи є видима втрата залоз або інші зміни.

Знову ж таки, це може бути надзвичайно корисно. Але вона відповідає на конкретне запитання: як виглядають мейбомієві залози? Вона сама по собі не говорить, чи є в людини сухе око, і не пояснює всього про те, як ці залози працюють. Знімок залоз — лише один фрагмент пазла.

Лікар також може обережно натиснути на залози, щоб побачити, чи виділяється меібум і який він на вигляд. Чи легко він виділяється? Чи він прозорий і рідкий? Чи густий? Чи виділяється дуже мало?

Це дає інформацію про роботу мейбомієвих залоз і якість меібуму. І знову ж таки, це може допомогти виявити важливий чинник сухого ока. Але сама по собі це не повна діагностика сухого ока.

Сучасні клініки можуть використовувати пристрої, що видають вражаючі звіти з багатьма вимірюваннями: час розриву слізної плівки, висота слізного меніска, знімки ліпідного шару, меібографія, почервоніння, аналіз кліпання та інша інформація.

Ці технології можуть бути дуже корисними. Але звіт усе одно потрібно інтерпретувати. Апарат може виміряти різні частини системи. Він не може перетворити кожне ненормальне число на пояснення ваших симптомів. Справжнє завдання — зрозуміти, як ці частини складаються докупи.

В ідеалі після обстеження ви маєте краще розуміти три речі:

• •Чи є в мене захворювання сухого ока?
• •Які частини моєї системи слізної плівки, повік і поверхні ока порушені?
• •Які з цих проблем видаються найважливішими в моєму випадку?

Це третє запитання надзвичайно важливе. Адже зрештою лікування має бути спрямоване на проблему, яку справді виявили, а не обране лише тому, що це популярний метод лікування сухого ока.