Очна розацеа і сухе око

Розацеа — хронічне запальне захворювання зі складною й досі не до кінця з’ясованою біологією. За сучасними даними, до нього спричиняються порушення в роботі імунної системи, нейросудинної регуляції та інші механізми, а не якась одна проста причина. Коли розацеа зачіпає очі та прилеглі структури, вона може вражати:

• •краї повік
• •мейбомієві залози
• •кон’юнктиву
• •рогівку

Прояви дуже різняться. В одних людей головна проблема — подразнення повік і симптоми сухого ока. В інших запалення очей може бути значно серйознішим.

Ні. Очна розацеа — запальний стан, який може сприяти виникненню захворювання сухого ока. Сухе око — це втрата гомеостазу слізної плівки та/або поверхні ока, що супроводжується симптомами. Ці два стани часто поєднуються, але вони не тотожні.

Корисно уявляти це так: очна розацеа може бути одним зі станів, які стоять за картиною сухого ока в конкретної людини. Саме тому ця тема розміщена в розділі про те, чому це може відбуватися, а не в розділі, що пояснює, що таке сухе око. У TFOS DEWS III очну розацеа віднесено до захворювань повік, які важливі для диференційної діагностики та як чинники сухого ока.

Ні. Ця відмінність особливо важлива. Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) означає, що мейбомієві залози працюють неправильно. Очна розацеа — ширший запальний стан.

Проте ДМЗ дуже часто трапляється в людей з очною розацеа. Запалення краю повіки, розширені дрібні судини (телеангіектазії), змінений секрет мейбомієвих залоз і закупорка залоз — усе це може входити до очної картини розацеа. Тож очна розацеа може бути пов’язана з ДМЗ і, можливо, сприяти її розвитку.

Але очна розацеа — не те саме, що ДМЗ. А ДМЗ не доводить, що у вас очна розацеа. У ДМЗ багато можливих чинників і супутніх станів.

Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ): що насправді відбувається всередині залоз — незабаром

Шляхів кілька.

Вона може впливати на мейбомієві залози

За очної розацеа порушення мейбомієвих залоз трапляються часто. Якщо змінюється вироблення меібуму або його виділення, це може позначитися й на ліпідному компоненті слізної плівки. Через це слізна плівка стає нестабільною, що сприяє розвитку захворювання сухого ока.

Вона може спричиняти запалення краю повіки

Краї повік можуть почервоніти й запалитися, іноді з видимими розширеними судинами. Отже, блефарит може бути частиною картини очної розацеа.

Вона може впливати на поверхню ока

Запалення не обов’язково обмежується повіками. До нього можуть долучатися також кон’юнктива й рогівка.

Тобто очна розацеа може одночасно вражати кілька частин системи поверхні ока.

Блефарит і сухе око: як запалення повік може впливати на поверхню ока

Ні. І тут теж не варто перетворювати зв’язок на автоматичний діагноз. У людини можуть бути ознаки очної розацеа, але без відповідності діагностичним критеріям захворювання сухого ока. А якщо в когось є сухе око та ДМЗ, це ще не означає, що в нього очна розацеа.

Важлива вся клінічна картина.

Можливі симптоми:

• •сухість
• •печіння або лоскотання
• •відчуття піску чи стороннього тіла
• •почервоніння очей
• •свербіж
• •сльозотеча
• •чутливість до світла
• •а іноді розмитий або мінливий зір

Проблема очевидна: майже все з цього переліку може траплятися і за звичайного сухого ока, блефариту чи кількох інших станів поверхні ока. Тому лише за симптомами очну розацеа діагностувати не можна.

Можливі знахідки:

• •почервоніння країв повік
• •телеангіектазії: невеликі видимі розширені судини навколо краю повіки
• •блефарит
• •дисфункція мейбомієвих залоз
• •змінений або згущений меібум
• •почервоніння кон’юнктиви
• •а іноді ураження рогівки

Підказкою можуть бути й повторювані халязіони чи ячмені. У TFOS DEWS III зазначено, що багато проявів очної розацеа збігаються з проявами інших станів заднього блефариту. Про розацеа більше свідчать супутня розацеа шкіри, повторювані халязіони чи ячмені та певні зміни рогівки.

Ні. І це, мабуть, одне з найважливіших, що варто знати пацієнтам. Очна розацеа може виникати, коли ознаки на шкірі ледь помітні, нерозпізнані або, здається, відсутні. В огляді, присвяченому розацеа та сухому оку, зазначено, що в частини пацієнтів очна розацеа може виникати без ураження шкіри.

Це означає, що людина може довго лікуватися від:

• •сухого ока
• •ДМЗ
• •повторюваного блефариту

ще до того, як хтось подумає про розацеа. Але важливе й зворотне: наявність ДМЗ чи червоних повік не доводить, що у вас очна розацеа.

Корисно розповісти лікареві-офтальмологу про симптоми на обличчі, навіть якщо вони здаються не пов’язаними з очима. Розацеа може проявлятися такими ознаками:

• •стійке почервоніння центральної частини обличчя
• •епізоди припливів
• •видимі дрібні судини
• •папули чи пустули
• •та інші характерні зміни шкіри

Сучасна класифікація розацеа відійшла від жорстких «підтипів» і зосереджується на визначенні окремих фенотипів, або ознак, які є в конкретної людини. Тож вам не потрібно вписуватися в якусь застарілу категорію розацеа.

Так. Ураження очей не завжди йде за очевидною послідовністю, коли спершу з’являється розацеа обличчя, а згодом — хвороба очей. Це ще одна причина, чому діагностика буває складною. Якщо людина звертається насамперед до лікаря-офтальмолога з повторюваним запаленням повік, ДМЗ чи незрозумілими симптомами з боку поверхні ока, розацеа може бути неочевидною одразу, особливо коли ознаки на обличчі ледь помітні.

Немає жодного лабораторного тесту чи приладу, який би остаточно діагностував очну розацеа. Діагноз насамперед клінічний. Лікар враховує:

• •ваші симптоми
• •вигляд повік і поверхні ока
• •стан мейбомієвих залоз
• •вашу історію хвороби
• •можливу розацеа обличчя
• •інші стани, які можуть давати подібну картину

У TFOS DEWS III окремо зазначено, що очна розацеа досі визначена не до кінця, а багато її очних ознак збігаються з ознаками інших захворювань повік. Тому очну розацеа не слід діагностувати за однією ознакою, наприклад за таким принципом:

«У вас телеангіектазії, отже, у вас розацеа.»

Важливий загальний малюнок.

Як діагностують сухе око

Цей зв’язок цікавий, але його легко спростити. Кліщі демодекс (Demodex) пов’язують з розацеа, а в людей із цим захворюванням повідомляли про підвищену щільність демодекса. Проте зв’язок не означає, що демодекс просто спричиняє будь-яку розацеа. Розацеа — складне запальне захворювання з кількома механізмами, а точна роль демодекса — лише частина набагато ширшої біологічної картини.

В оглядах описано зв’язок між демодекозом і розацеа, водночас наголошено, що причинність невизначена. Про демодекс ми поговоримо окремо.

Демодекс і сухе око: коли кліщі повік стають частиною проблеми

Так. Більшість розмов про очну розацеа стосується сухого ока, ДМЗ і запалення повік. Але серйозніше захворювання може зачіпати рогівку. Можливі ускладнення:

• •крапкований кератит
• •інфільтрати рогівки
• •неоваскуляризація рогівки
• •виразки
• •рубцювання

Тяжке ураження рогівки трапляється не в кожної людини з очною розацеа, але це одна з причин, чому очну розацеа не варто сприймати просто як «трохи сухого ока через розацеа». Біль, виражена світлочутливість, помітне зниження зору чи дуже червоне око потребують належного офтальмологічного обстеження, а не припущення, що це звичайне сухе око.

Стани, схожі на сухе око

Єдиного лікування для всіх пацієнтів немає, бо очна розацеа проявляється по-різному. Лікування може бути спрямоване на:

• •захворювання повік
• •дисфункцію мейбомієвих залоз
• •порушення слізної плівки
• •запалення поверхні ока
• •демодекс, якщо він є
• •розацеа обличчя

Залежно від конкретного випадку, у літературі описано такі підходи: догляд за повіками, підтримка слізної плівки, місцеве лікування, системні препарати та окремі методи з використанням апаратів. У систематичному огляді 2024 року виявили значну різнорідність наявних даних про лікування та зазначили, що прямих порівнянь різних методів бракує.

Це важливо, бо очна розацеа не означає, що кожному пацієнтові потрібні всі «засоби від розацеа». Лікування має відповідати реальним знахідкам. Окремі варіанти лікування ми розглянемо пізніше, у розділі про лікування, а не перетворюватимемо цю статтю на протокол лікування.

Лікування дисфункції мейбомієвих залоз

Не обов’язково. Якщо очна розацеа є важливим чинником, її контроль може поліпшити стан поверхні ока та симптоми сухого ока. Але в людини може бути більше ніж один чинник сухого ока. Наприклад, у когось з очною розацеа одночасно можуть бути:

• •ДМЗ
• •нестача водної складової сліз
• •неповне кліпання
• •експозиція
• •ушкодження поверхні ока
• •порушення з боку нервів

Лікування одного чинника не гарантує, що всі інші частини системи сухого ока одразу нормалізуються.

Сухе око часто буває змішаним